ЧАСТИНА ТРЕТЯ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ТА АНАЛІЗУ СИТУАЦІЙ ( Розділ 15 МЕТОДИКА РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАДАЧ     ( Розділ 16 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ КОНКРЕТНИХ СИТУАЦІЙ   Розділ 15 МЕТОДИКА РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАДАЧ Матеріальні і нематеріальні активи. Задачі розділу 1 мають таку змістовно-методичну спрямованість: а) визначення та аналіз видової, функціонально-групової і поелементної структури матеріальних активів, виробничих основних та оборотних фондів; б) оцінка виробничих основних фондів за балансовою, первісною і залишковою вартістю; в) розрахунок та аналіз показників ефективності відтворення і використання виробничих основних фондів; г) обчислення норм і щорічних сум амортизаційних відрахувань із застосуванням різних методів; д) визначення окремих показників ефективності використання оборотних фондів; е) визначення загальної величини і структури нематеріальних активів, ефективності їх застосування. Тому важливо виокремити методичні особливості розв’язання різних типів задач щодо формування і використання активів первинних суб’єктів господарювання. Визначення видової структури матеріальних активів передбачає обчислення частки виробничих основних фондів (засобів), оборотних фондів і майна соціального призначення в загальній їх вартості за відповідний ретроспективний (перспективний) період виробничо-господарської діяльності підприємства (організації). Аналітична оцінка такої структури дозволяє визначити тенденцію щодо зміни співвідношення окремих складників матеріальних активів, яке помітно впливає на соціально-економічну ефективність господарювання. Поряд з цим важливе практичне значення має розрахунок та аналіз функціонально-групової структури виробничих основних фондів, тобто часток окремих груп у загальній їх величині на певну дату, що по-різному впливають на обсяг виробництва, оскільки уможливлює краще засвоєння та усвідомлення нової класифікації цих фондів за трьома групами. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (травень 1997 р.) балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахункового року (БВоф) обчислюється за формулою БВоф = БВо + Вноф + Вкр + Врек – Вв – АВо , (1) де БВо — балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному; Вноф — витрати на придбання нових основних фондів; Вкр — вартість здійснення капітального ремонту основних фондів; Врек — витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування; Вв — вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному; АВо — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному. Середньорічна вартість основних фондів підприємства визначається шляхом додавання до їх суми на початок року середньорічної величини введення в дію нових і віднімання такої ж величини виведення з експлуатації діючих через фізичне спрацювання, техніко-економічне старіння або з інших причин. Середньорічна величина введення в дію основних фондів обчислюється як абсолютна сума, перемножена на частку їх дії протягом року (стосовно кількості місяців чи днів року), а виведення з експлуатації — перемноженням суми вибуття і частки їх невикористання протягом того ж періоду. Якщо ж конкретні дати введення в дію нових чи вибуття діючих основних фондів на момент здійснюваних розрахунків є невідомими, то для обчислення середньорічних значень уведення в дію і вибуття основних фондів застосовується встановлений дослідним шляхом коефіцієнт 0,35. З цією метою дозволяється використовувати інше числове значення такого коефіцієнта в межах 0,35—0,50. Для визначення первісної (балансової) вартості виробничих основних фондів на початок наступного за звітним року потрібно враховувати абсолютні величини введення в дію та вибуття впродовж звітного року, оскільки останні мають діяти (не діяти) протягом усього наступного року незалежно від дати введення чи вибуття основних фондів за звітний рік. Оцінка та аналіз процесу відтворе...